Здається, немає зараз в Україні того, хто б не чув про сумнозвісний дрифт брендованих автівок на Софійській площі. І лише лінивий не розбере цей кейс з точки зору комунікації, антикризи, юридичної, морально-етичної та інших тем.
А я, власне, хочу поговорити про партнерство в бізнесі, яке дозволяє уникнути таких ситуацій загалом.
Всі ми прагнемо до того, аби репутація наших компаній була ідеальною. Це досягається тим, що ми ведемо свій бізнес без негативного впливу на довкілля, спільноту та суспільство загалом, реалізовуємо різноманітні КСВ-проєкти та запроваджуємо соціальні ініціативи. І Red Bull в цьому плані був на висоті (маючи крила, звичайно). Допоки всі не почали говорити про факт зйомки ролику з дрифтуючими авто біля святині, яка є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, що після такого дійства, очевидно, буде суттєво пошкоджена бруківка площі та що, врешті-решт, місцева влада не дала дозволу на проведення таких зйомок.
Зазвичай, такі великі компанії як Red Bull по основних напрямах обслуговують різноманітні агентства. У випадку з вищезгаданим кейсом, медіа згадують певних представників креативної індустрії, які потенційно і проводили зйомку в інтересах компанії. Чому я взагалі згадала про підрядників, адже вони є лише виконавцями замовлення свого клієнта та, нібито, не повинні відповідати за результат таких дій?
На цьому моменті я згадую одного з наших клієнтів, який працює у консалтингу закупівельної сфери. На одній зі своїх міжнародних конференцій, яку ми допомагали їм організувати, найперше та найважливіше, що вони доносили по темі sustainability: якими б відповідальними ви не були, допоки ви не почнете контролювати весь свій ланцюг постачання, доти ви не зможете повною мірою назвати себе «сталим бізнесом». Тобто якщо ви декларуєте сталість, вносите це в стратегії та реалізуєте проєкти зі збереження довкілля, але не контролюєте/перевіряєте своїх партнерів/підрядників, які у ваших інтересах виконують ті чи інші задачі, ви не можете бути «fully sustainable».
Так у випадку з вищезгаданим кейсом: або компанія дійсно усвідомлено пішла на цей крок, а підрядники не знехтували можливістю попрацювати з таким знаменитим брендом, або ж агентство переконало їх піти на нього.
Агентство з великим досвідом, штатом юристів та стратегів, навряд чи пішла б на таку авантюру. Найперше, що мали зробити підрядники перед запуском проєкту – це забезпечити законність (дозвіл від КМДА). Наступним кроком мало б стати обговорення всередині, чи не суперечить це принципам агентства і чи допустимо для них взагалі розглядати його реалізацію (спадщина ЮНЕСКО). І якщо б вони вже вирішили йти в проєкт, то мали б принаймні дотримуватися техніки безпеки та врахувати ризики щодо можливих збитків (відсутність кордонів/огорож та пошкоджене майно міста).
Наразі неважливо, хто був ідейним натхненником проєкту – сам клієнт чи його агентство. Важливо те, що сторонам забракло досвіду прорахувати ризики від його реалізації. І якщо це дійсно робили підрядники, це був їх прямий обов’язок – врахувати всі організаційні моменти, адже вони є тими, хто відповідає за підготовку та реалізацію зйомок під замовлення.
Як висновок: якщо ви хочете дійсно бути «fully sustainable», обирайте партнерів з досвідом, які зможуть якісно виконувати свою роботу та подумати за вас або разом з вами на кілька кроків наперед.
